зникати

I
= зникнути (переставати існувати, бути в наявності), щезати, щезнути, пропадати, пропасти, діватися, дітися, гинути, заподіватися, заподітися; виводитися, вивестися, зводитися, звестися (поступово); вивітрюватися, вивітритися, вивітріти, випаровуватися, випаруватися, розчинятися, розчинитися, розтавати, розтанути, розтати, танути, у[в]гасати, у[в]гаснути, у[в]гавати, перегоряти, перегоріти (про почуття, мрії, сподівання, думки тощо — поступово, непомітно); відмирати, відмерти, відживати, віджити, відходити, відійти (про абстрактні поняття); відпадати, відпасти (про бажання, потребу в чомусь тощо); тікати, у[в]тікати, у[в]текти, відлітати, відлетіти, відлинути; губитися, загублюватися, загубитися (поступово роблячись непомітним); поринати, поринути (ховаючись у масі чого-н.)
II
див. минати I, 2), піти I, пропасти I, сходити I, 5)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • зникати — і рідше ізника/ти, а/ю, а/єш, недок., зни/кнути і рідше ізни/кнути і розм. зни/кти і рідше ізни/кти, кну, кнеш; мин. ч. зни/кнув, рідше ізни/кнув, нула, нуло і зник, рідше ізни/к, ла, ло; док. 1) Переставати існувати, бути в наявності. ||… …   Український тлумачний словник

  • зникати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… …   Український тлумачний словник

  • спливати — а/ю, а/єш, недок., сплисти/, спливу/, спливе/ш; мин. ч. сплив, сплила/, сплило/; і спливти/, ву/, ве/ш; мин. ч. сплив, спливла/, спливло/ і рідко спли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. || перен. Безслідно зникати,… …   Український тлумачний словник

  • сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню …   Український тлумачний словник

  • загублюватися — ююся, юєшся, недок., рідко, загуби/тися, гублю/ся, гу/бишся; мн. загу/бляться; док. 1) тільки 2 ос. Пропадати, губитися через неуважність кого небудь; прот. знаходитися. 2) Ставати невидимим, непомітним на тлі або серед чого небудь. || Зникати з… …   Український тлумачний словник

  • переводитися — джуся, дишся, недок., перевести/ся, веду/ся, веде/шся; мин. ч. переві/вся, вела/ся, вело/ся; док. 1) Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. || рідко. Змінювати посаду, рід занять і т. ін. 2) рідко. Замінювати один… …   Український тлумачний словник

  • тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… …   Український тлумачний словник

  • вивітрюватися — юється, недок., ви/вітритися, иться, док. 1) Зникати від руху свіжого повітря. || перен. Стиратися в пам яті, забуватися. || перен. Зникати, втрачаючи своє значення, гостроту. 2) Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру й інших… …   Український тлумачний словник

  • виводитися — I иться, недок., ви/вестися, едеться, док. 1) Зменшуватися в кількості, переставати існувати; зникати. || Знищуватися, зникати безслідно. •• Не виво/дитися бути де небудь, у когось весь час. 2) Народжуватися, з являтися на світ (про малят птахів… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.